Кадры не решают ничего, или шагреневая кожа президента Порошенко

    На исправление ошибок у главы государства остается катастрофически мало времени

    Пресс-служба президента Украины


    Київ, Березень 04 (Новий Регіон, Віктор Козак) – Після останніх виборів до Верховної Ради у моїй статті «Монолог прихильника президента  Порошенка», зокрема, йшлося про катастрофічну кадрову політику Петра Порошенка, де як найбільші кадрові невдачі називались прізвища Валерія Гелетея, Віталія Яреми, Валерії Гонтаревої, Павла Клімкіна і потенційної невдачі – кандидата на голову Верховної Ради Володимира Гройсмана.

    Пройшло кілька місяців. І що? Гройсман теж повністю виправдав песимістичний прогноз. Він як той міфічний молодий і невмілий Фаетон, що не зміг керувати сонячною колісницею батька-бога Геліоса, наробив біди для Землі та людей і був убитий блискавкою Зевса. Не для нього, молодої і слухняної маріонетки президента, ця висока, важка і надзвичайно відповідальна посада

    Рада, де пропрезидентська коаліція демократичних і проєвропейських партій має конституційну більшість із запасом, при ньому швидко перетворюється на посміховище, балаган, зібрання людей, які не дотримуються навіть елементарної дисципліни. Стрімко втратив рейтинг президент, і Гройсмана вже ніхто не слухає, і до нього не прислухаються, і він не користується ніяким авторитетом. Майже весь час більшість нардепів робить, що їм заманеться. Навіть на принципові голосування він не може зібрати депутатів до зали. Володимир Гройсман часто без серйозної потреби оголошує тривалі перерви, продуктивність Верховної Ради вкрай низька. І це в період, коли Україна переживає найтяжчий період у своїй новітній історії. Навіщо такий голова Верховної Ради? Щоб іноді підкоригувати результати потрібного голосування? Що він потрібного і невідкладного вирішує для України?

    Але президент почав все-таки свої перші напрочуд невдалі кадри змінювати. Вже по другому колу. Молодого, борзого і ніякого військовика Валерія Гелетея на посаді Міністра оборони в жовтні 2014 року він замінив на статечного, поважного генерала, доктора філософії Степана Полторака. Зручний, слухнянийі нешкідливий для начальства чоловік, не висовується, щось там собі в тому міністерстві робить та й все. Ніяких тобі радикальних змін на покращення роботи  міністерства в період війни – як їздили на роботу ті ж самі одіозні генерали, так і їздять. Зарплата йде. Ніхто в країні і навіть в зоні АТО не чув про якесь покращення роботи міністерства оборони. Там як був, так і є колгосп «Тихе життя».

    Яка там люстрація? До гострих проблем в українському війську там підійшли по-філософськи і дещо напрацювали. Непомітно для громадськості підготували і у президента підписали указ №39/2015 від 28.01.2015 р., яким в МО збільшується на 25% кількість генералів та адміралів (з 121 до 151). У нас же, напевне, батальйонів і морських суден менше, ніж тих генералів-адміралів.



    Трохи втішає те, що не ввели в нашу невелику армію пару десятків ще більш високооплачуваних начальників – маршалів, фельдмаршалів та генералісимусів. І що? Потрібен нашому президенту і Україні такий ні риба, ні м’ясо міністр оборони в період війни?

    Україна, нарешті, якось здихалась першого президентського ставленика генерального прокурора Віталія Яреми – для цього вже всі люди криком кричали. І що? По другому колу наш майданний президент, який обіцяв всім нам жити по-новому, завів на цю посаду собі добряче  знайомого, 63-річного Віктора Шокіна. Ще десять років тому про нього в Києві говорили, що Шокін на посаді генерального прокурора – це шок. Що цей літній вже прокурор, з потрійним підборіддям, якому, бідоласі, навіть важко говорити, зможе зробити для України і її громадян? Що каже Небесна сотня, дивлячись з небес на ваші «революційні»  призначення, пане президенте?

    Я так розумію, пане президенте, що іміджеві втрати, які несе Україна, маючи міністром закордонних справ Павла Клімкіна, для вас ніщо в порівнянні з тим, що він як корінний росіянин по-дружньому сприймається керівництвом ворожої нам держави – Сергієм Лавровим та Володимиром Путіним. Вам вже від цього факту, мабуть, трохи легше – це ж не Володимир Огризко, Андрій Дещиця чи Юрій Сергєєв, які сердили б наших ворогів-імперців однією своєю присутністю і цим ускладнювали б Вам досягнення миру з «братньою» Росією.



    Чи Клімкін – просто сірий фон, на якому саме як дипломат вигідно виглядаєте тільки ви? Чого ви хочете завдяки цьому досягти, пане президенте? Крім негативу для вас та України і далі нічого не буде.

    Валерія Гонтарева, яка тільки завдяки вам і досі на посаді голови Нацбанку, навіть серед вищеназваних керівників сяє яскравою зіркою найбільшої величини і є найголовнішим кандидатом на звання найгіршого голови Нацбанку за всі 23 роки незалежної України. Не підвело мене передчуття. Вже споглядаючи цю пишну випещену даму на затвердженні у Верховній Раді, знаючи її «заслуги і досвід» і в якій банківській сфері вони здобувались, і на йоту не вірилось, що вона зможе хоча б задовільно керувати Національним банком України і забезпечувати стабільність грошової одиниці. Висновок напрошувався однозначний – пропала наша гривня. Її найближче майбутнє і було саме таким.

    Вся 8-місячна робота Валерії Гонтаревої на посаді, по своїй суті, зводилась  до одного – щоб курс гривні до долара майже хронічно падав і надалі зрівнявся з поточним курсом російського рубля до долара. І, не виключено, що в березні вона цього доб’ється.



    Про численні факти злочинної (без)діяльності Гонтаревої у фінансовій сфері і Нацбанку, про її непрофесійність/профнепридатність своє слово сказали  всі – експерти, банкіри, фінансисти, підприємці, журналісти і прості громадяни. І багато про це ще можна говорити, але чи варто.

    Скажу ще тільки про її мову. Як тільки вона відкривала рота і починала говорити будь-що у Верховній Раді чи по телевізору про фінанси чи гривню, курс національної валюти різко знижувався. Навіть коли вона говорила, нібито, позитивні речі. Їй  з самого початку не вірив ніхто, а особливо, коли вона в тих своїх недолугих виступах почала майже постійно надавати перевагу російській мові з яскраво промовистим московським акцентом. Зразу стало ясно, де і в чиїх банках той досвід та акцент набувався і шліфувався. Така річ як акцент за місяць чи два не набувається. Прості люди  казали, що знову щось бреше та порошенківська (чи московська) кацапка (чи курва) і йшли купувати долари.

    Пане президенте, хочу вам повідомити, що після нещодавніх катастрофічних подій – падіння гривні і зростання цін буквально на все вам ніхто в Україні вже не вірить. Ні в чому. Люди навіть кажуть і пишуть (почитайте газети та в Інтернеті), що  порошенківські банки і Гонтарева для себе нагромадили мільярди за рахунок фінансових спекуляцій на різницях курсів гривні і валюти. Особисто я саме в це не вірю. Але мільйони наших людей  вам ніколи не пробачать, що ваша влада їх так жорстоко пограбувала. І війна з Росією тут не є жодним вашим виправданням.

    Чесно кажучи, я вже не знаю, пане президенте, що ви мали б таке зробити, щоб люди знову вам повірили. Все вами дуже запущено, дуже багато зіпсовано з вашого боку. Ви стали зовсім не таким Порошенком, якого ми ще пам’ятаємо з Майдану. Ви стали змінюватись в очах людей  у гірший бік буквально вже протягом місяця після інавгурації. І це триває до цього часу, за винятком небагатьох позитивних моментів.



    Навіть ваша зміна кадрів по другому колу свідчить саме про це. Ви вперто,завдяки своїм діям, йдете самі і ведете Україну до катастрофічного кінця. Вам, мабуть, і досі здається, що достатньо просто не бути януковичем та лише десь трохи кращим, і люди вже мають бути задоволеними. Це ваша кардинальна помилка. Тому що люди вважають, що ви де в чому вже набагато  перевершили януковича, зробивши разом зі  своєю кадрою Гонтаревою мільйони людей бідними і багатьох – злидарями, а себе – ще в рази багатшими. Кому війна, а кому мати рідна. Так кажуть. Люди – на межі свого терпіння. Невже ви цього не здатні зрозуміти?

    На мій погляд, можливо вам, нарешті, слід почати робити важкі для вас, але єдино правильні радикальні кроки публічно. І народ вам, завдяки вашим справді чесним справам,з часом знову повірить. Пропоную вам тільки деякі кроки, що народу, напевне, сподобаються.

    Негайно звільнити Гонтареву з посади голови Нацбанку і призначити замість неї незалежного від вас професійного банкіра-патріота – курс гривні відразу зросте і без траншу МВФ.

    Можливо, призначити головою Нацбанку Віктора Ющенка (він дуже успішно запровадив гривню як національну грошову одиницю і був у п’ятірці кращих банкірів світу). Нехай витягує рідну йому гривню з прірви, в яку її ви разом з Гонтаревою так жахливо і бездарно скинули.

    Публічно відмовтесь від своєї липецької кондитерської фабрики чи подаруйте її Путіну. Нехай подавиться. На мій погляд, вам, як унікальному президенту-мільярдеру, слід вчинити з основним власним майном в стилі апостола Павла, роздати його вартість найбіднішим та на потреби військових в АТО.



    За порадами з професійного середовища і від громадянського суспільства поставити справжніх, чесних професіоналів міністрами замість теперішніх, часто бездарних партійних представників.

    І ще. Не тиснути на Конкурсну комісію з підбору кандидатів на посаду керівника Національного антикорупційного бюро – треба чесно вибрати такого керівника, який не буде погоджувати з вами кожне своє рішення і кожний свій крок.

    Можете зробити ще багато чого – чесного, справедливого і жертовного. Але робіть. Тільки робіть негайно. Ви – президент України. Ви – обраний народом лідер, провідник українського народу. Ви маєте показати жорстоко скривдженому вами народу власний приклад жертовності, самопожертви. Від вас цього ще ніхто не бачив. Від вас були часто одні слова – часто порожні або фальшиві. Для вас, пане президенте, настав час остаточного вибору і єдино правильних рішень.

    Час вашого президентства зменшується на наших очах як шагренева шкіра – з кожним вашим неправильним кроком чи рішенням.

    Комментарии

     
    Осталось символов: 1000

    NEWSROOM в социальных сетях

    Вчера / НОВОСТИ

    Новости

    АВТОРЫ

    Архив